Регистрация    Войти
Авторизация

У словенському виданні PortalPlus опублікована стаття Посла М.Бродовича «Вибори в Кремлі. Повага до міжнародного права «в російський спосіб»»

загрузка...
У словенському виданні PortalPlus опублікована стаття Посла М.Бродовича «Вибори в Кремлі. Повага до міжнародного права «в російський спосіб»»

Наводимо повний текст статті українською та словенською мовами

Джерело: https://www.portalplus.si/2620/volitve-v-rusiji-in-status-krima

Volitve v Kremlju: Spoštovanje mednarodnega prava na "ruski nacin"

V nedeljo bodo v Rusiji predsedniške volitve, na katerih bo ponovno zmagal Vladimir Putin. O tem ni dvoma. Ruski predsednik, ki s svojo neoimperialno politiko navdušuje dovolj Rusov, da njegova zmaga niti za trenutek ne more biti pod vprašajem, je pomemben faktor tudi za slovensko zunanjo politiko, zato bomo o ruskih volitvah v prihodnjih dneh še pisali. Tokrat pa kot gostujoce pero na portalu+ nastopa Mykhailo Brodovych, veleposlanik Ukrajine, ki ima s Putinom in agresivno rusko "zunanjo politiko" še kako konkretne in travmaticne izkušnje, saj je vzhodni del drzave še vedno pod de facto rusko okupacijo, prikljucitev polotoka Krima pa se zdi ze pozabljena.

Politicna dogajanja, ki se trenutno odvijajo v svetu, zahtevajo proaktivno in odlocno delovanje mednarodne skupnosti. Ce bomo agresorskim drzavam omogocali, da bi "vladale svetu" in uveljavljale svoja "pravila igre", bomo kmalu postali zgolj pasivni opazovalci teh dogajanj, hkrati pa tudi izgubili svojo nacionalno identiteto ter še naprej premalo cenili evropske vrednote. Slikovit primer tovrstnega obnašanja je agresivna Rusija, ki je ignorirala sprejete zavezujoce mednarodne listine v okviru vrste mednarodnih organizacij - Generalne skupšcine OZN, Parlamentarne skupšcine Sveta Evrope, OVSE, Parlamentarne skupšcine NATO, Sveta Evrope - in ze peto leto zapored poskuša izvajati svojo brutalno in nezakonito politiko do Ukrajine. Za primerjavo, Velika domovinska vojna Sovjetske zveze proti fašisticni Nemciji, ki se je odvijala v sklopu druge svetovne vojne, je trajala 1.418 dni, medtem ko trenutna ruska agresija proti Ukrajini traja ze vec kot 1.470 dni.

mperialne ambicije Kremlja so usmerjene v izvajanje politike nestabilnosti in razkola med drzavami clanicami EU, prav tako pa v širjenje svojega ekspanzivnega vpliva na to regijo. Samo s povezovanjem in konsolidacijo skupnih moci lahko odpravljamo posledice agresivne politike uradne Moskve, ki izvaja hibridno vojno ne le proti Ukrajini, temvec tudi proti EU, NATO in ZDA. 20. februarja so minila štiri leta od nezakonite zasedbe dela ukrajinskega ozemlja - Avtonomne republike Krim in mesta Sevastopol, kar je pripeljalo do številnih zrtev in gospodarskih izgub. Posledicno je zdaj 7% ozemlja Ukrajine zacasno okupiranega, 20% ukrajinskega gospodarstva in industrijskih objektov je zasedla oz. unicila ruska stran.

Z izvajanjem doslednih in dobro premišljenih ukrepov mednarodne skupnosti, še posebej z resolucijami, ki jih je sprejela Generalna skupšcina OZN in ki potrjujejo, da je Krim nelocljivi del Ukrajine, zadnja resolucija pa celo razglaša Rusijo za okupatorsko drzavo, je uspelo sproziti odpor proti nadvladi in zahrbtnosti Rusije in s tem pokazati enotnost mednarodne skupnosti v boju zoper ta nevarni izziv sodobnosti.

Ukrajina je iskreno hvalezna Sloveniji za soavtorstvo pri pripravi za Ukrajino odlocilne ResolucijeGeneralne skupšcine OZN "Polozaj clovekovih pravic v Avtonomni republiki Krim in mestu Sevastopol, Ukrajina", sprejete leta 2017 na 72. zasedanju Generalne skupšcine OZN! Toda uradna Moskva, na zalost, še naprej nadaljuje z agresivno politiko, usmerjeno v izkoreninjenje vsega, kar je ukrajinskega na zacasno okupirani ukrajinski zemlji, vkljucno s prebivalstvom. V porocilih Visokega komisarja OZN za clovekove pravice je jasno navedeno, da se je polozaj clovekovih pravic na okupiranem Krimu drasticno poslabšal. Obstajajo "številne in resne kršitve", ki so jih zagrešili ruski okupatorji na polotoku.

Rusija uporablja ukrajinske drzavljane za talce v svoji vojni proti ukrajinski drzavi. Do zdaj je bilo na Krimu pridrzanih 456 ukrajinskih drzavljanov, opravljeno je bilo 112 hišnih preiskav pri krimskih Tatarih, vec kot 40 drzavljanov prestaja kazen zapora na Krimu zaradi sfabriciranih obtozb, 20 ukrajinskih drzavljanov je bilo premešcenih v zapore v notranjost Rusije. Ena takšnih zrtev je Volodymyr Balukh, ki je bil obsojen na zaporno kazen štirih let samo zato, ker je bila na njegovi hiši izobešena ukrajinska zastava.

Mednarodna skupnost trenutno poskuša ucinkovito uporabiti vse mogoce nacine vpliva, s katerimi bo prisilila Rusijo vrniti drzavi Ukrajini nezakonito "odvzeto" ozemlje. Zato je potrebno v tej fazi delovanja še naprej krepiti vse razpolozljive mehanizme za doseganje de-okupacije polotoka. Nujno je opozoriti, da bodo volitve ruskega predsednika 18. marca 2018 resen izziv tako za Ukrajino kot tudi za celotno evropsko regijo, saj Moskva arogantno nacrtuje izvedbo volitev tudi na okupiranem Krimu z izvajanjem politike prisilne podelitve ruskih potnih listin ukrajinskim drzavljanom ter nato prisilne udelezbe na volitvah. Cinizem ruskih oblasti je tudi v tem, da so predsedniške volitve razpisane za tisti dan, ko je bil izveden tako imenovani "referendum", ki ga je razpisala ta ista vlada.

Poskus izvedbe volitev na zacasno okupiranem ukrajinskem ozemlju jih dela mocno vprašljive tako s stališca njihove legitimnosti, socasno pa tudi s stališca legitimnosti izvoljenega ruskega predsednika. Rusija zavestno nadaljuje s tovrstnimi provokacijami in poskuša na vse mozne nacine legalizirati svojo oblast na polotoku. Mednarodna skupnost mora biti odlocna in dosledna v svojih prizadevanjih za vzpostavitev miru v evropski regiji. V prizadevanjih za ponovno vzpostavitev svoje ozemeljske celovitosti Ukrajina daje pobudo za mednarodno platformo "Prijatelji de-okupacije Krima", ki bo zdruzila zainteresirane drzave, mednarodne organizacije, nevladne institucije, vplivne politicne voditelje in bo gonilna sila v procesu osvoboditve polotoka.

Velja poudariti, da platforma zasleduje naslednje temeljne cilje:

* krepitev obstojece politike de-okupacije Krima z usklajevanjem mednarodnih prizadevanj (diplomatskih, politicnih, gospodarskih, itn.);

* iskanje novih instrumentov za povecanje pritiska na Rusijo v okviru strategije de-okupacije po mirni poti;

* spremljanje in varovanje clovekovih pravic na okupiranem Krimu, podpora osvoboditvi politicnih zapornikov.

Upoštevaje, da so Ukrajinci in Slovenci enotni glede spoštovanja temeljnih nacel in norm mednarodnega prava, si upamo verjeti, da bo Slovenija podprla pobudo in se pridruzila skupini v boju za pravicnost! V skupni Deklaraciji obeh predsednikov, ki je bila sklenjena v okviru uradnega obiska Petra Porošenka v Sloveniji 8. novembra 2016, je zapisano:

" ... Priznavava, da sta suverenost Ukrajine in nedotakljivost njenih meja kljucnega in odlocilnega pomena za varnost vseh evropskih drzav ... Ponavljamo, da je okupacija Avtonomne republike Krim in Sevastopola s strani Ruske federacije groba kršitev mednarodnega prava. Zato Republika Slovenija ostaja zvesta nepriznavanju nezakonite aneksije avtonomne republike Krim in Sevastopola s strani Ruske federacije."

Ukrajina je prepricana, da bodo naši prijatelji še naprej podpirali politiko obsojanja protipravnega ravnanja okupatorja in s tem potrdili svojo zavezo in spoštovanje temeljnih nacel in norm mednarodnega prava.

https://www.portalplus.si/2620/volitve-v-rusiji-in-status-krima

* * *

Вибори в Кремлі. Повага до міжнародного права «в російський спосіб»

Політичні процеси, які наразі відбуваються у світі, вимагають проактивної та рішучої позиції міжнародного співтовариства. Дозволяючи державам-агресорам «керувати світом» та встановлювати свої «правила гри», ми поступово перетворюємося на пасивних учасників цього процесу, при цьому втрачаємо свою національну ідентичність та нівелюємо європейські цінності.

Яскравим прикладом такої поведінки є агресивна Росія, яка нехтуючи прийнятим міжнародним документам у рамках низки міжнародних організацій (ГА ООН, ПАРЄ, ОБСЄ, ПА НАТО, КМРЄ), вже п’ятий рік поспіль намагається реалізувати свою брутальну та протиправну політику по відношенню до України. Для прикладу, так звана Велика вітчизняна війна Радянського союзу проти фашистської Німеччини, як складова Другої світової війни, тривала 1418 днів, а російська агресія проти України триває вже більше 1470 днів.

Імперські амбіції Кремля направлені на реалізацію політики нестабільності та розколу серед країн Європейського Союзу, а також поширення своєї експансії на цей регіон.

Лише шляхом об’єднання та консолідації сил можливим є подолання наслідків агресивної політики офіційної Москви, яка веде гібридну війну не тільки проти України, але й проти ЄС, НАТО, США.

20 лютого виповнилося 4 роки з часу незаконної окупації частини української території – АР Крим та м.Севастополь, що призвело до численних як людських жертв, так і економічних втрат. Як наслідок, 7% території України знаходиться під тимчасовою окупацією, 20% української економіки та промислових об’єктів захоплено або знищено російською стороною.

Завдяки послідовним та зваженим діям міжнародної спільноти, зокрема прийнятим в рамках ГА ООН резолюціям, що підтверджують, що Крим є невід’ємною частиною України, а остання резолюція визначає Росію як державу-окупанта, вдалося створити супротив зверхності та підступності Росії, тим самим показати, що міжнародне суспільство є солідарним у боротьбі з цим небезпечним викликом сучасності.

Україна щиро вдячна Словенії, яка виступила співавтором вирішального для України документа - Резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Ситуація з правами людини в Автономній Республіці Крим та місті Севастополь, Україна», яку було прийнято в 2017 році на 72-й сесії Генеральної Асамблеї ООН!

Однак, офіційна Москва, на жаль, як продовжувала, так і продовжує реалізовувати агресивну політику, яка направлена на викорінення всього українського на тимчасово окупованій українській землі, включаючи і населення.

У доповідях Верховного комісара ООН з прав людини чітко зазначається, що ситуація з правами людини в окупованому Криму значно погіршилася. Існують «численні та серйозні порушення», вчинені російськими окупантами на півострові.

Росія використовує українських громадян як заручників у своїй війні проти Української держави. На сьогоднішній день в Криму було затримано 456 громадян України, здійснено 112 обшуків помешкань кримських татар, більше 40 громадян відбувають покарання в Криму за сфальсифікованими звинуваченнями, а 20 українських громадян вивезені до в’язниць Росії.

Можна навести ще один яскравий приклад щодо однієї із таких жертв - Володимир Балух, якого було ув’язнено на чотири роки лише за те, що над його будинком майорів український прапор.

Наразі міжнародна спільнота намагається ефективно використати всі можливі інструменти впливу, які дозволять примусити Росію повернути Українській державі незаконно «відібрану» територію. Тому на даному етапі слід продовжувати посилювати всі наявні механізми задля де-окупації півострова.

Необхідно зазначити, що серйозним викликом як для України, так і для європейського регіону, стануть вибори президента РФ у березні 2018 р., які Москва зухвало планує провести і в окупованому нею Криму, здійснюючи політику насильницької паспортизації громадян України, вручаючи їм російські паспорти та змушуючи до участі у виборах. Цинізм російської влади полягає ще й в тому, що президентські вибори заплановані на дату проведення в Криму т.зв. референдуму, який і був організований цією ж владою.

Спроба організувати вибори на тимчасово окупованій українській території робить ці вибори дуже сумнівними з точки зору їх легітимності, а значить і законність обраного президента теж підлягає сумніву.

Росія свідомо йде на подібні провокації, намагаючись будь-якими методами легалізувати свою владу на півострові.

Міжнародна спільнота має бути рішучою та послідовною у своїх прагненнях встановити мир у європейському регіоні.

Намагаючись відновити свою територіальну цілісність, Україна ініціює міжнародну платформу «Друзі де-окупації Криму», яка об’єднуватиме зацікавлені країни, міжнародні організації, неурядові інституції, впливових політичних лідерів, та стане рушійною силою в процесі звільнення півострова.

Слід підкреслити, що основні цілі платформи, зокрема включають такі напрями:

- посилення існуючої політики де-окупації Криму, шляхом координації міжнародних зусиль (дипломатичних, політичних, економічних тощо);

- пошук нових інструментів для посилення тиску на Росію в рамках мирної стратегії де-окупації;

- моніторинг та захист прав людини в окупованому Криму, сприяння звільненню політичних в’язнів.

Беручи до уваги те, що українці та словенці - єдині у відданості основоположним принципам та нормам міжнародного права, сподіваємося, що Словенія підтримає ініціативу та долучиться до групи борців за справедливість!

У Спільній Декларації наших президентів, яку було укладено у рамках офіційного візиту П.О.Порошенка до Словенії 8 листопада 2016 р., зазначається «…Визнаємо, що суверенність та непорушність кордонів в Україні має ключове і вирішальне значення для безпеки всіх європейських держав.

Повторюємо, що окупація Автономної Республіки Крим та Севастополя з боку Російської Федерації є грубим порушенням міжнародного права. Тому Республіка Словенія залишається вірною невизнанню незаконної анексії Автономної Республіки Крим та Севастополя з боку Російської Федерації».

Україна переконана, що наші друзі й надалі підтримуватимуть політику засудження протиправних дій окупанта, і в такий спосіб підтверджуючи свою відданість та повагу до основоположних принципів та норм міжнародного права.

Повідомляє офіційний сайт Міністерства закордонних справ України www.mfa.gov.ua




Уважаемый посетитель, Вы зашли на сайт как незарегистрированный пользователь. Мы рекомендуем Вам зарегистрироваться либо зайти на сайт под своим именем.